Не Афіна і Аврора!

          – Нам богиня – Ані Лорак!

            

                                                      

*  Наш найбільший скарб, перлина - краса й пісні Кароліни!

*  Ти єдина і найкраща!

*  ICQ клуб

*  Не ведись на Брітні бюст!

*  Забудь телезізор - йди на концерт!

* Ти повертайся...                                                                                                                                                                    

   

   Наш найбільший скарб, перлина –

                                    Краса й пісні Кароліни!

 

Люди добрі! Ціль одна! –

Жити весело й сповна!

Виповзай з своїх коморок...

Всі -  на концерт Ані Лорак!

              

 

            

 

 

Сам собі не вірю –

Третій день як уві сні!

Все себе щипаю –

Мариться мені?

            Що на Восьме березня –

            Хтось все переплутав –

            Казковий дарунок

            Попав в душу й руки!

                         Спішу поділитись –

                         Вистачить на всіх –

                         Радуйтесь – дивіться!

                              Щастя, вам, утіх!

 

 

 

Дерень Руслана

*************

Не говоріть, що я сама -

Я наодинці з самотою.

Вона прийшла сюди сама,

Мене наповнити собою.

 

Коли всі друзі розійшлись,

Вона єдина залишилась,

Й під образами у ночі

За мене лиш вона молилась.

 

Моя крилата самота - єдина віра.

Вона втомилась і прийшла до мене знов.

Моя єдина і свята - вона, як жінка,

Якій не хочуть дарувать свою любов.

 

     Не говоріть, що я одна.

     Ви неправі - я поруч з нею.

     Вона не щедра на слова -

     Лікує тишею своєю.

 

     На зраду вас не розміняє,

     І не продасть вас за червонці.

     Найкраща подруга моя -

     Єдина, що дається жінці.

 

 

 

 Дёмова Наталья

 ********************

Я виграла. І звуки всіх октав

Не змінять цього, як не змінять долю...

Я виграла тому, що ти програв!

І я іду від тебе. Йду на волю...

 

Ти ще почуєш - ні, не голос мій -

Далекій відгомін минулих років.

І ти подумаєш, що врешті ти прозрів,

Ти знов здригнешся від знайомих кроків...

 

Та ти прокинешся із сірої омани,

І впадуть твої стіни з кришталю,

І всі твої ілюзії розтануть -

Та буде надто пізно для жалю.

 

І лиш на мить тоді побачиш знов

Портрет з минулого - як ти мене віддав...

І в твоїх жилах захолоне кров:

Ти зрозумієш, що в ту мить - програв.

 

 

 

 

 

Фото Ані Лорак і вірші з сайту    www.anilorak.com

                   

            

                  

                    

    

      Без належної акредитації фотограф   

Не отримав (тут сльози) автограф...

А ти, дуже шкода, - букет і презент –

Стоїть на сторожі секюріті - мент...

Не біда – життя триває,

Той хто дбає, фото має...

І пісні ...

                                                                                                                                               

  

 

                                      

                                    

 

Гнатюк Катерина

*************** 

Так холодно…

Спустилась в очі ніч,

Замерзло серце від дихання льодяного,

Здається, що над прірвою стоїш -

Так холодно, так холодно без нього...

 

Болить душа, сховавшись у пітьмі,

І кожне слово - сіре, наче небо.

Так боляче, так боляче мені,

Так боляче лишатися без тебе!

 

Тягучий біль... Він падає на дно.

Я п'ю його не вперше й не востаннє.

Мовчить любов, немов німе кіно -

Так холодно лишитися без тебе.

 

 

 

Былынь Анна

************

Восемь утра,

Только ряд до тебя,

И ты скоро уснёшь…

Ну, а мне не до сна.

 

 За кафедрой кто-то

Читает там что-то,

Пытаясь кого-то

Увлечь, кроме стен…

Я что-то рисую

И где-то ревную,

А ты и не знаешь,

Не знаешь совсем…

Она

На всех нас так похожа!

И я,

Я, наверное, тоже.

Но ей подфортило…

Так что же?!

Все это понять мне никто не поможет…

 

В туман, в потолок,

Туман на столе…

В тумане вся жизнь,

Вся жизнь - как во сне.

Сидеть здесь должна.

Зачем - не пойму?

Тебе не нужна,

Скажи - почему?

 

За кафедрой кто-то

Читает там что-то,

Пытаясь осмыслить

Бессмысленность нас…

Я что-то рисую

И где-то ревную.

Не те я задачки

Решаю сейчас…

 

 

      Найкращі в світі вітаміни - краса і голос Кароліни!

 

 

 

 

 

 


       

 

 

Хоч з  інспекцією ООНу

Обшукай всю Землю сповна!

Вздовж і впоперек раз сорок! –

Не знайдеш талант як Лорак!

 

 

 

 

 

Ты мой цветочек!

Лесной стебелечек!

Весны  голосочек!

Судьбы ветерочек!

Ноченькой ясной!

Погодкой ненастной!

Жду тебя страстно!

Может напрасно?

Как все ужасно!

Какой я несчастный...

 

 

Руки вверх! Атас! І шухер! Ані Лорак - зірка - супер!

 

Возврат в начало

Ти  єдина і найкраща!

 

 

Ти єдина і найкраща

У музичних нетрях - хащах!

Найдорожча і бажана!

Моя хвиля в океані

Мрій, надій... і сподівання

На щасливе існування...

Але є одне питання -

Потаємніше бажання -

Бачить тебе скрізь і знову...

З вуст казкових - чути мову

Нашу рідну - українську,

Що сама собою - пісня...

Молю зустрічі... В ефірі -

Серед "гусаків" - дебоширів...

Хоч з Дьяченко, з Ноябрьовим

Жду тебе з дебютом новим...

(Найпідступніша ж "Афёра",

Що щезає наша мова...)

В кліпах - краса неповторна -

Голос - дикий мед!, валторна! -

Так хвилює...! Як дитя -

Перші чисті почуття!..

На концертах "Кока-Коли"!

Ти те свято!, що ніколи!

Наблизившись, не зникає…

Хай же Бог про тебе дбає!

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 


Хто сказав, що буття – морок,    

А любов – обман!

Що утіха –  міцність “сорок”,

Чи якийсь дурман...

Ти сходи на концерт Лорак –

Для душі бальзам!

Розпізнаєш, що життю - ворог,

А що – фіміам...

 

Ой, дівчино, не край серця –

                       Задай всім нікчемним перцю!

 

Розкажу вам про концерт,   

Надіюсь, цікаво!

Вмощуйся, відпочинь,

Випий чаю, кави...

     Зал Гранд-Плази – чималий,

     Видно все й з балкону...

     Та набилося людей –

     Не до моціону...

 

 

 

 

 

 

 

         

 

        

 

      

Для початку заспівав

Смаглявий хлопчина...

Потім... – сипалось дівчат –

Ну... пляжна картина...

 

     І такі вже заводні,

     Трясця їхній мамі,

     Та відверті..., що зрідні  -

     Прокладок рекламі...

      Як ми тільки пережили

      Ту “секс-революшен”...

      Добре, що з боків давили –

      Був інстинкт притушен...

Ми ж чекали дива –

Нашу Ані Лорак –

Всім  бажана й красива –

Літ з п’яти й за сорок!

 

 

 

 А отой, що загорів,

Співав..., ...співав... – не лінився...

 Пар із п’ять змінив штанів –

 Лиш тоді зморився!

      І вона не забарилась –

     Богиня, перлина –

     Як вітерець закружилась,

     Свіжа мов дитина...

А яка красуня!

Де знайти слова...

Вірте в казки, діти,

Чари і дива...

 

 

 

 

 

 

 

 

Так тривало вічність...

Й скінчилось за мить...

...Від не ах-ти звуку

В голові шумить...

     Та так заспівала –

     Шкереберть – весь світ!

     Молодість вернула –

     Скинув з двадцять літ...

Співав веселився

З нею як маля...

А вона всміхалась –

Манила здаля...

 

 

 

 

 

 

      В країну кохання,

     Чарівливих мрій,

     Де ти вся для мене,

     Я ж навіки твій...

 

 

 

     Серце калатає

     На твої слова:

     Я вернусь, - сказала, -

     Не в СіДі, - жива!        

Вірю, не обманеш,

Як і рік тому...          

Мов магнітом – маниш,      

Не взнати й чому...

 

 

 

 

 

 

 

 

      Ждатиму... як вітру –

      Вітрила, дельтаплан,

      Диригент – пюпітру,

      А сонця – Монблан...

Не одна співаєш –

Голих, ярких – тьма...

Чи закляття знаєш, -

Розгадки – катма...

Мову дивну нашу

Піднеси як стяг!

З нею не здолає                                      

Нас ніякий враг!

 

 

 

 

      Знаю, ти краса – та,

      Що врятує світ...

      Україну нашу

      Вбереже від бід!

 

      Будемо з тобою

      Цвісти і рости –

      Славного народу

      Святині нести...

Пісню приумножуй!

Пісню звеличай!

Як рідну дитину

Плекай і захищай!

      

Низькопробна щоб вульгарність,

Непристойність, простота

Й заяложена банальність

 Щезли в нас із плейлиста!

 

Возврат в начало                         

ICQ клуб

 

Аксікюшні подружки -

Жанети, жоржети...

Ви завжди зі мною!

Як музи з поетом...

 

 

Де Галка, де Оксанка?

Чекаю спозаранку...

От вип'ю склянку пива-

Й пошлю їм язичок…

Ні, краще - чашку чаю

Та напишу: Скучаю...

І вишлю поцілунок -

Найкращий подарунок...

 

 

Как много девушек хороших

На жестком диске у меня...

И лишь одно меня тревожит,

И с утра до ночи гложет,

Что без любимой мне ни дня...

 

            Сердце, тебе не хочется покоя!

         Сердце, так не легко с тобою жить!

Сердце, все ж повезло, что ты такое! Спасибо, сердце, что ты умеешь так чудить...

      

         Любовь нечаянно приходит-

        Сто лет прождал, а тут попал...-

        Последний шанс уже быть может,

        А вдруг  жизнь так все подитожит...

        И... никого, чтоб папой звал...

 

А вдруг и тело враз откажет

В тот самый миг - как микрофон,

Вот тут и "клава" не поможет,

Ну как до этого я дожил...

Подай мне голос- я спасен!

         

         Твой голос самый сексуальный!

         И сексапильный, как... попкорн...

         Ведь он и легкий, и пушистый,

         Такой же сладкий, и душистый...

         Для чудаков - спасенье он...

 

Прости меня ты бога ради,

За то, что тут нагородил...

Ведь мы же братья, мы в бригаде -

Лишь мы двоем - и "ноу бади",

Как с чебурашкой крокодил...

 

         Я весь зеленый - так тоскую-

         Не до веселья и затей...

         А вдруг... я встречу... и другую-

         Такую ж классную и... не немую!

         И что тогда...- толпа детей?...

 

Зачем же мне орава в доме,

Ведь это ж столько...  голосов,

А вдруг начнут ругаться матом...

Уж коль чудить, так лучше с братом!

И молчуном..., чтоб ни детей, ни слов!

 

Взяв би я добрячі санки,

Та й поїхав до Оксанки!

Не ходили б на танцульки,

Нащо нам на людях "гульки",

А каталися б із гірок-

Від схід-сонця і до зірок...

А вночі би милувались,

Обіймались,цілувались...

А вона-в найкращій сукні!

З її класу всі відсутні-

Тож ніхто не заважає...

Ї їмо млинці- до чаю,

Хоть з ікрою і під біле,

Якби тільки ми хотіли...

 

 

Дикторша Оля!

Мы же не в школе!

Не надо на мозги

Так сильно давить!

      Когда про погоду

     Диктуешь народу,

     Прошу популярно

     Нам все разъяснить…

Идет речь про градус?

То Цельса – не надо-c!

Зачем нам рот лишний?

Себе бы налить…

     Плюнь: плюс или минус?

       На всех бы делилось,

     И славно бы влилось,

     Чтоб нравилось жить…

          К чертям чисел ворох!

          Даешь ровно сорок!

          А то от паленок

          Головка боллить…

Долой… миллиметры…

Мы ж не геометры!

Мы знаем: полметра,

Поллитра, стакан…

    А Цельсы, Паскали

    На службе достали,

    Всю кровь уж ссосали…

    На шею – аркан!

Но слово «давленье»,

Как тещи – явленье!

Со львом представленье! -

Полный… капкан…

     За ветер – особо:

     Москальский - не пробуй!

     Поляцкий – не трогай!

     Турецкий к… чертям!

 

 Стоп! Что ж мы хотели?

 Не снега ж, метели!…

 Давай лучше музыку!

 И… сбацай канкан!

 

 

 

 

Ждемо ваших шедеврів і відгуків...

Пишіть:   mune@narod.ru

 

 

       

 

Если никнейм синим светит,

Значить горе - не беда!

Пусть завидуют все дети-

Как бы в классе я тогда!

И не надо мне hot-сайты,

Буду и так я заводной!

Долой девок- мегабайты-

Мне достаточно одной...

 

 

Я смажу млинці-

Вже звично руці

І радість в башці,

А в роті-слюнці...

Хай плачуть людці-

Рецептів знавці,

Бо витвори ці- 

Моїй любочці!

Щоб радість в серці

І усміх в лиці,

Румянець-щоці

І ситість в пузці!

 

Не тільки чарчину,

Чоловіче і сину,

Пий зазвичай -

Кволіті чай!

 

 Має гарний язичок,

Як узнав, - дві мови,

А в ефірі як сюрчок -

Будь напоготові...,

Бо загадки задає,

Враз не відгадаєш...

І ковбаски роздає...,

Та й пельмені маєш...

      Всім привіти так летять

      Із тих вуст медових...,

      Хай боги мене простять,

      Цілувать готових...

      ...В нагороду! - перший приз

      За мою увагу,

      Щоб слухаючи, плакав вдризг,

      Не якусь Гаагу…

 ...Це як казка - наяву,

Якщо завітаєш...

Не лови оту Москву-

Своє щастя маєш!...

                      ...

      А вона - до всіх привітна

      І така ласкава...

      Звідки сила в неї є?

      З чіпсів, пива, кави?!

      Чи з уваги слухачів,

      Пісеньок Кобзона?

      Пейджеру користувачів,

      З трубки телефону...

                      ...

Все! Я влип -  це КПЗ-

Моя одиночка!...

От в житті мені везе -

Аська, радіо... і точка!...

Побреду десь через сніг,

Лід і темні ночі...

Не насмілюся, не зміг

Глянуть в її очі...

 

Я мчу на базар-

То пуза - алтарь...

Шеренги Варвар,

Корейок , татар

Виносять продукти:

Зелень і фрукти,

Овочі , рибу,

Масличка скибу,

Голови сиру,

І м'ясо без жиру,

Кури , кролі-

А я на мілі...

Як буде "капуста",

То й в сумках не пусто-

Всього наберу-

На славу пожру!

 

 

Не открою секрет! -

Издать бы декрет!

А в  нем один лишь!

Совет!:

-Если устал!

Не с той ноги встал!

Не страдай, не скучай! -

Пей Кволити-чай!

 

 

 

Бегемотик – кумедний животик,

На вигляд – як лагідний котик...

Та як розкриє ротик...

 

 

 

Оксаночко, мила!

Ти в нічку спочила,

Щось їла і пила?

Чи є в тілі сила,

Тримають ще крила

Й за вітром вітрила?

 

Де ж ти ходила,

З ким дружбу водила...

Чи ніжки змочила,

Чи шуб не носила...

Зайшла наче з тилу,

Ти що ж наробила?

 

Сама захворіла...

Дітей розпустила...

Мене з толку збила -

Без тебе - несила!

Як стежці - без пилу

І бані - без мила...

 

Гоп-стоп, ми на "Шансоні" в "КПЗ"...

Гоп-стоп, хтось в телефоні щось верзе...

Як вже достали оті вурки,

Сльозливі соплі, вовки, мурки -

Життя красивого - окурки...

Давай послухаєм...Бізе:

    " У любві, как у пташкі крилья...",

     А при чому тут любов?

     Бо вона - велика сила

     І б'ється серце знов і знов...

 

           Любовь к общенью,

           К чужому мненью,

           К успеху друга,

           Чтоб был здоров,

           К недугам брата,

           Шефа и свата -

           Их пожалей -

           Ухи налей...

                Любовь? Любовь!

                Как фейерверк...

                Волнует...

                Кровь!

 

          Любов до пива,

          Ефіру дива,

          До снігу, сонця,

          Життя краси,

          Любов до тіла,

          До свого діла...

          І коли спиш,

          Або їси...    

                Любов? Любов!

                Пора послухать...

                Твій голос...

                Знов...

 

Лес густой – не елки-палки!

Где я здесь… и где прибалты…

Среди них там бродит Галка,

Мне её так стало жалко…

В той дали - тмутаракани

Дики нравы, много пьяни

Среди русских… Где друзья?

Лишь один! Далек он! – Я…

Вот вчера ей было плохо,

Стала она тихо охать…

Кто услышал, кто помог?

Если б был отзывчив бог –

Дал мне знак… и самолет!

Миг, - я с ней! И напролет

Дни и ночи – рядом. Вместе!

Как начинка в теплом тесте…

 

Съешь с повидлом пирожок

И мечтай, мечтай, дружок…  

 

  Ваше благородие, госпожа эфира,

     Мы тут обкурилися, дернули чифира,

     Счас нальем стопарики – позвоним на Шансон”…

     Если стол накрытый, не на ветер он!…

Ваше благородие, нам бы на закуску

Что ни будь мясное…- Шуфикову “Утку”!

Как все оприходуем, - сразу “Купола”!

Можно и на подвиги…, но без “Централа!

    Ваше благородие, мы свои, блин, в доску,

    Если  загрустили, то не надо “Тоску”!

    Лучше для веселья… - с “Шарманкой” – Николай!

    Боже, избавь от “белочки”!…- “Заек”? - Подавай!

Ваше благородие, отдохнем душою,

Нам с тобой не скучно и вам… нет покоя…

КПЗ – задачка клубу “Что – Когда”,

Если тянет к подвигам, слушай иногда…

     Ваше благородие, мы ж не два дебила,

     Как придем с посудой – будь же с нами мила!..

     Выпьем и закусим… и тебе нальем –

     Здесь и заночуем…, радио – наш дом…

Ваше благородие, домик ваш шо надо –

Для души здесь песни, бля, не серенады…

Нам хиты до лампочки, как и весь Кабзон!

Ша! Молчать всем в тряпочку! Слушаем “Шансон”!

    Ваше благородие? Сто пять - три? – в стаканы!

    Мы пока в сознании и совсем не пьяны!

    Лезь на стол под “Мурку”, а не то “Гоп стоп” -

    Счас братва гуляет!… После – хоть “хип-хоп”!…

Ваше благородие, плиз, можно… - без Трофима!

Как душу занозит, - плакать мы не в силах…

И под посошок бы радио… - Во, “Радио-такси”!

И вези извозчик… к девочкам, только… не тряси…

 

 

 

Только  Орифлейма - сила

 Сможет сделать вас красивой!

Ручки,  губки,  зеночки -

Вам украсит Леночка!

 

 

 

    

 

Возврат в начало

Не ведись на Брітні бюст!

 

Не ведись на Брітні бюст! Та

Не плач від Тату!

Не з смачного вони тіста!

Видно за версту!

Українську слухай пісню,

Ельзи Океан,

ВВ, Лорак – повні змісту –

Не попси дурман...

 

 

Українська мова – жива і здорова!

Така поетична й чітка як підкова

Для дужого кроку – держави основа!

От пісня народна! – не викинеш слова!

Віками співали і слухали...! Й знову б

С твоєю огранкою, Ані, в обнові

Почути народні скарби – всі готові:

Старенька бабуся- яка радість нині,

З отарою вуйко на Карпат полонині,

Студент з супермодним прикидом в метро

І той, в кого суто російське нутро,

Державні мужі – їм сам бозя велів,

Хто ледве додибав із шахт і полів...

За святковим столом, в радість і тугу...

І добрий дарунок – коханому й другу!

 

Ждемо ваших шедеврів і відгуків...

Пишіть:   mune@narod.ru

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Красуня наша, Лорак Ані!

Приємно нам, що ти в Гавані

Так добре, видно, відпочила         

І імідж свій ще не змінила...

Як не побачим кучеряшки,

То хватить нас усіх кондрашка...

 

 

 

 

 

Не надо много петь на русском!

Свято место там не пусто!

Чарівніша ж наша мова

З Кароліни вуст чудових...

 

Достатньо нам Віагор всяких

І безсоромних тих ТаТу...

Їх популярність – на хвилину -

По фізіології мужчини...

 

 

Земфира, Віагра, Тату і Алсу –

Російську впхнуть у нас попсу!

Співати ж англійською нині,

Що волати “на поміч” в пустині!

На нашій мові всяк співай

Чужого іміджу не переймай!

 

 

 

 

 

 

 

 


Добре чути й на дивані

Пісні, що співає Ані...

Я ж чомусь крокую вперто

Від концерту – до концерту...

 

 

 

 

 

 

 

                  

к о н ц е р т  в  г р а н д- п л а з і
 

 

 

 

 


А  н  і     Л  о  р  а  к                                            

 

 

Возврат в начало

Забудь телезізор - йди на концерт!

 

Ой, нащо в той телевізор витріщати очі -

Будеш ними кліпати половину ночі,

Що ти там таке побачиш, без чого не жити,   

Ні дихнути, ні всміхнутись, ні їсти, ні пити?   

Може в тебе запитають, як у тебе справи,     

Чи для тебе приготують ті мудрьоні страви?

Не покажуть, не надійся, і щось веселеньке,

Без того, щоб втюхати свій товар дряненький!

 

            

               

 

 

Час іде -  дітей все менше - чужі  спішать  вчити

В кіно і мультиках: як стріляти, підірвати й спалити,

Що чи кого краще вкрасти, щоб розбагатіти,

Все живе замучити, а людину...-  вбити...

(І куди при всьому цьому свою совість діти);

Щоб була заміна кадрів для тюряг, психушок,

Бардаків, солдат, ментів, ну і всіх... верхушок...

Щоб росла, мужніла зміна на Чечню і проти,

Щоб отій чумній Америці заглядала в рота

І плювала на нашу історію, мову і культуру,

І мала за ворога Шевченка й Петлюру,

І всіх інших, хто голови склав в державу єдину -

Не малоросію чи субамерику - рідну Україну!..

Ляше-брате, москалику, янки... й всі останні,

Ми як можем шлях торуєм - й ви не бездоганні...

 

              

              

 

 

Оце ваша "демократія" і "свобода" зору -

Краще бути сліпим й глухим до цього позору...                    

Нам навіщо, миролюбним, їхні голівуди-

Голі зади, масні спини, пластикові груди...,

Що майструють, моделюють світові теракти,

За що - “козлам відпущення” -  "ізощрьонні акти"!

Їм пишуть сценарії в ЦРУ і Пентагоні,

Замилюють дурням очі сідалом в ООНі,

Консультанти, режисери - дяді у Моссаді...

Ви ж увесь світ потопите в своєму "де-Саді"!

Скрізь наводите порядок , будь то Мінськ чи Київ...

Хіросіми і В'єтнаму попіл... очей не виїв?

З космосом воюєте, Союз розвалили,

Такими бомбищами той Афган бомбили,

А тепер - в Ірак, до нафти - свою морду хижу,

Як вам мало , відкачайте хоча б із "Престижу"...

До Гавани і Белграду, до Пхеньяну - діло

І  Москві все указати дуже закортіло...

Ну а та й сама не промах - всіх лупцює  справно -

Вірна собі назавжди - ще з часів Богдана...

 

                   

 

І так за все своє... й між собою ті пани деруться,

 Що в холопів  чуби тріщать і по шиї рвуться...

А тим, що ще вціліли й повезло родиться,

Підсовують телемазню, аби поглумиться,

Позираючи, як все наше наркотелестадо

"Хаває", що дали, і таке вже раде...,

Позабувши, не пізнавши, культуру і мову...

Забирайте під три чорти.. свої телешоу...

Дайте нам спокійно жити, своє їсти й пити,

Берегти свою природу, Вкраїну любити,

Дітей вчити добру вічному, як завжди водилось,

І прагнути чогось космічного, а не примітиву..

 

.

 

             

               

 

 

Не дивись, не втрачай часу й на ті серіали -

Любиш казки? Почитай! Від них засипали

Всі дорослі, навіть діти, вояки й партійні -

Розпитай, якщо не віриш -  не всі ще  покійні...

Не надійся, не виграєш і в лото мільйони,

Хоч, вгадай які на колір... ну... хамелеони... 

Всі ті шоу - недоумкам, щоб скоріш тупіли

Прості люди, що вчилися, від праці потіли

І думали про майбутнє - діточок родили,

А ті бомби не боялись, як в школу ходили...

 

                                 

                  

...А що ж ви нам підкидаєте як штани й спідниці -

Ту "масмедію", "культуру" - хочеш - НЕ ДИВИСЯ!!!  

Бо побачиш: море крові - людської кровиці...,

Як телесять дужі дяді мілкоту по пиці,                 

Всіх убють, згвалтують, спалять, обблюють, обгадять...  

Ще й за все оте платити всім настійно радять...

І нема ніде спасіння від отої згуби:

Там летять на всі округи філеї і зуби,

Всі - всіх "перетрахали", владних- підкупили,

"Кінці світу" змонтували...- доброту згубили...

Індивідум заманюєте ерзацем натури:

Жадібної, брехливої і жирної...  дури!

Що живе телемутована - щаслива як бройлер

На харчах геннозмонтованих, красивих на колір

І що має від здоров'я - нарковтішні ліки,

І щоб без душі й почуттів -  в цієї каліки -

Окрім  праці за долари - творчої, як робот

Сексу механічного на кшталт аеробік

Віри підсліпуватої в свого президента,

Щоб на все..., лиш би отримати якого презента...

 

                  

                

 

 

Кров там  ллється через вінця, невичерпні ріки -

Вояки завжди готові всіх здійнять на піки!

Все крокує руський чобіт - от і тріщать кості -

Репетиція спектаклю, модного...в  Норд-Ості,

Що пройшов собі чин-чином - апогей культури -

По-Толстому - "Війна й мир", руської , "в натурі"...

Перед тим як усіх вчити, та глобус вертіти

З правилами хороших манер треба попотіти:

Як, наприклад, обережно треба бублик їсти...,

Що робити в туалеті..., на престол не лізти!,

Як не знаєш, що в країні, для людей - зробити,

Окрім того, як кишені багатством набити,

Про свої лиш інтереси послідовно дбати,

Ну а тих, хто з чимсь не згоден - в любий спосіб мати...

 

     

 

     

                                                          

                                                   

 

 

 

 

 

 

 

   

Возврат в начало

 Ти повертайся...

Я блукаю по землі

Не з десяток років –

Ідеалу красоти

Все шукає око,

Жіночності, чистоти –

Розум вимагає...          

Закохатись до безтями

Все душа бажає...

           

Ти не відводь...

Своїх чаруючих очей -

Не скупись на слова!

Не залишай ні дня

Без нових і привабливих ідей –

Цим людина – жива!

І не ховай...

Своїх заплаканих очей –

Я дам їм тепла...

Не покидай...

Думок і снів моїх...

Серця не край –

Танцюй, співай

І приїжджай...     

В Гранд-Плази край...

Та виступай... –

С тобою рай...

 

Возврат в начало

 

Кожен жнець

Ма право знати -         

Де сівач – мудрець?!

Прошу рукоплескати,

Щось своє пропонувати –

Можемо заримувати!!!

Хочеш  фото?! – Надсилаємо!!!

Май тільки терпець...

Можна й розкритикувати,

Нехай йому грець...

************************

Вол@дар І. Кравець   mune@narod.ru